Вказаний круглий стіл став першим науково-практичним заходом, присвяченим п’ятій річниці прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України.

У заході взяли участь науковці з Полтави, Харкова, Одеси, Львова. Зокрема, директор Полтавського юридичного інституту, д.ю.н., проф., академік НАПрН України Н. О. Гуторова, заступник директора з навчальної та наукової роботи, к.ю.н., доц. О. М. Лемешко, т.в.о. завідувача кафедри кримінального та адміністративного права і процессу, д.ю.н., доц. І. А. Тітко, доцент кафедри, к.ю.н. О. С. Шевчик, ассистент кафедри, к.ю.н. А. А. Бражник, ассистент кафедри О. А. Панасюк та інші члени кафедри кримінального та адміністративного права і процесу.

Харківську школу процесуалістів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого представляли: завідувач кафедри кримінального процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, д.ю.н., проф., член-кореспондент НАПрН України О. В. Капліна; завідувач кафедри кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, д.ю.н., проф., член-кореспондент НАПрН України О. Г. Шило; завідувач спеціальної кафедри «Правове забезпечення оперативно-службової діяльності СБУ» Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, к.ю.н. С. О. Гриненко; доцент кафедри кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, к.ю.н. С. Б. Фомін, доценти кафедри кримінального процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого к.ю.н. А. Р. Туманянц та к.ю.н. В. М. Трофименко, доцент кафедри кримінального процесу, директор Інституту підготовки кадрів для органів юстиції України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, к.ю.н., доц. В. І. Маринів, асистент кафедри кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності, к.ю.н. А. В. Панова.

Південний регіон було представлено завідувачем кафедри кримінального процесу Одеського державного університету внутрішніх справ, к.ю.н. Г. К. Тетерятник.

До дискусії в рамках роботи круглого столу в режимі відеоконференцзв’язку долучилися науковці Львівського національного університету імені  Івана Франка, д.ю.н., проф., академік НАПрН України В. Т. Нор,  к.ю.н., доц. М.В. Багрій та к.ю.н. доц. В.В. Луцик.

Участь у круглому столі взяли також фахівці-практики, зокрема: секретар судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області В. П. Томилко, голова Октябрського районного суду м. Полтави О. М. Струков,  суддя Октябрського районного суду м. Полтави О. І. Шевська, суддя Київського районного суду м. Полтави О. С. Калько; адвокат, адвокат-тренер з обміну досвідом між адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, В. В. Буглак; заступник начальника управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області Н. О. Лець; старший слідчий в особливо важливих справах – криміналіст СУ ГУНП в Полтавській області Г. В. Павленко-Слив’як, заступник начальника СУ ГУНП в Полтавській обл. С. М. Яцун, член Ради адвокатів Полтавської обл., викладач кафедри кримінального та адміністративного права і процесу М. В. Чолан та ін.

Виступи учасників заходу були присвячені проблемним питанням процесуального порядку проведення та використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НСРД) у кримінальному провадженні працівниками правоохоронних органів, проблемам правореалізації НСРД у діяльності слідчих суддів апеляційних судів, використання результатів НСРД при розгляді кримінального провадження судами першої інстанції, питанням, які зумовлені специфікою НСРД та виникають при наданні правової допомоги захисником; спірним аспектам здійснення судового контролю при проведенні НСРД та ін.

Так, відкриваючи захід, проф. Н. О. Гуторова акцентувала увагу присутніх на необхідності дотримання розумного й справедливого балансу інтересів під час правореалізації інституту НСРД у кримінальному провадженні, оскільки, з одного боку – їх проведення суттєвим чином обмежує конституційні права й основоположні свободи людини та громадянина, а з іншого – результати НСРД дають можливість здійснювати розкриття та ефективне розслідування тяжких і особливо тяжких злочинів.

Досить жваву дискусію викликав виступ секретаря судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області В. П. Томилка, який запропонував до обговорення проблемне питання порядку розсекречення ухвал та інших матеріалів досудового розслідування, що становлять процесуальну основу здійснення та використання результатів НСРД у кримінальному провадженні.

Завідувач кафедри кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого д.ю.н., проф. О. Г. Шило вказала у своєму виступі на виняткову важливість судового контролю при вирішенні питання правообмеження під час надання дозволу на проведення окремих НСРД.

Питання специфіки та проблематики тлумачення окремих норм КПК, що регламентують порядок здійснення НСРД, були прокоментовані завідувачем кафедри кримінального процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого д.ю.н., проф. О.В. Капліною.

Прикметною особливістю круглого столу стала участь у ньому представників як академічної спільноти, так і широкого кола провідних практиків. Цікавими були не лише доповіді, а й подальше обговорення гострих питань царини кримінального процесуального права. Учасники заходу жваво обмінювалися думками, ідеями, викладали своє бачення означеної проблематики виходячи з тих позицій, які вони відстоюють на практиці. Диспути між суб’єктами (захисник (адвокат), слідчий, прокурор, суд (слідчий суддя)), що на практиці мають протилежні інтереси й мету в кримінальному провадженні, були надзвичайно пізнавальними, ґрунтовними і мали важливе значення як для науковців, так і самих практиків. Попри досить гострі дискусії, з приводу окремих проблемних питань, учасники наукового заходу в переважній більшості випадків приходили до спільного знаменника у визначенні шляхів можливих вирішень вказаних проблем теорії та правозастосування.

Підбиваючи підсумки «круглого столу», гості й організатори відзначили унікальність проведеного заходу, який зміг об’єднати провідних українських фахівців та практиків, став майданчиком для обговорення злободенних питань кримінального процесуального права і дав можливість, з одного боку, «почути» один одного сторонам у кримінальному процесі, а з іншого – академічне співтовариство мало можливість поділитися своїми напрацюваннями і в той же час отримати нову інформацію для подальшої наукової діяльності. Доповнювало формат проведеного наукового заходу присутність в ньому студентської молоді. Для майбутніх правників, які, можливо, стануть суддями, прокурорами, слідчими, адвокатами, було надзвичайно цінним взяти участь у круглому столі не лише з точки зору отримання знань та можливості поспілкуватися з провідними науковцями й практиками, але й для того, щоб зрозуміти, що право – це жива матерія за чистоту, справедливість і гуманність якої слід боротися щодня. Наостанок круглого столу всі учасники високо оцінили його проведення і відзначили вкрай важливу необхідність організації подібних спільних науково-практичних засідань і зустрічей, та висловили побажання й навіть окреслили певні тематичні напрямки для подальших наукових пошуків, дискусій і сфер можливої майбутньої співпраці.

Відеорепортаж про даний захід, підготовлений телекомпанією «Місто», можна переглянути нижче: