Другого грудня у стінах Полтавського юридичного інституту відбулись одразу два чергових тренінга з програми «Адвокат у кримінальному та господарському судочинстві. Питання процесуального законодавства» під назвами «Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному процесуальному доказуванні: проблемні питання судової практики» та «Реалізація адвокатами права на доступ до інформації». На семінарі зустрілись практикуючі адвокати не тільки з Полтавської, але й гості з Харківської області.
Слухачам презентували доповідь щодо проблемних питань застосування негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні. Зокрема, спікери наголошували на неоднозначних аспектах процедури проведення НСРД, використання їх результатів, та говорили про складнощі, які виникають у зв’язку з оцінкою доказових матеріалів-результатів НСРД різними учасниками кримінального судочинства, насамперед – адвокатом-захисником та суддею.
Так, зокрема, доктор юридичних наук та адвокат Іван Тітко запропонував обговорити питання оцінки доказових матеріалів-результатів НСРД в контексті їх допустимості при доказуванні. У контексті цього спікер звернув детальну увагу на правову підставу проведення НСРД, навів приклади із судової практики судів України і практики ЄСПЛ, наприклад, рішення у справі «Мірілашвілі проти РФ» від 11.12.2008.
Практикуючий адвокат додатково повідомив про проблему ознайомлення захисником із матеріалами НСРД з точки зору відкриття інформації іншій стороні. Учасники семінару мали змогу аналізувати не лише доповідь, але й численні витяги із судової практики, що викликало досить жваву дискусію та обговорення в аудиторії.
Продовжив тему використання матеріалів НСРД адвокат Олександр Панасюк. Розвиваючи розпочату дискусію, він окреслив бачення проблем щодо юридичних підстав проведення НСРД, відкриття яких впливає на оцінку їх результатів у суді, а також стосовно отримання інформації з портативних радіоелектронних пристроїв. У межах свого виступу тренер також поставив два ключових питання: чи можна в рамках кримінального провадження здійснювати оперативну-розшукову діяльність та чи допустимим є використання результатів ОРД в кримінальному провадженні?
За час семінару детально проаналізовали норми КПК України та ЗУ «Про ОРД», виявили зв`язок цих норм і вплив останньої на правозастосування та розуміння мети й природи співвідношення ОРД та НСРД. У доповіді також наведені приклади із судової практики, у тому числі проаналізовано досить недавні, але надзвичайно важливі прецедентні рішення Верховного Суду України (від 16.03.2017 та 12.10.2017), а також практику ЄСПЛ, зокрема Рішення у справі «Волохи проти України» від 02.11.2006. В ході дискусії учасники та спікер разом виявили та проаналізували колізійні положення в самих рішеннях ВСУ стосовно деяких надзвичайно неоднозначних питань дослідження доказових та інших матеріалів НСРД з точки зору принципів змагальності, процесуальної рівності та верховенства права в кримінальному судочинстві.
Завершив доповідь кандидат юридичних наук Андрій Гнатюк, який наголосив на критеріях допустимості результатів НСРД. Зокрема, зупинився на питаннях про суб’єктний склад провадження останніх; проблематику процедури проведення окремих форм контролю за вчиненням злочину; специфіку допитів осіб, які були залучені до проведення НСРД, показання яких мають значення для оцінки допустимості доказових матеріалів; окремі моменти, що дають змогу говорити про провокацію під час провадження НСРД, що виключає можливість використання результатів проведення НСРД внаслідок їх недопустимості.
Після нетривалої перерви розпочався наступний тренінг – «Реалізація адвокатами права на доступ до інформації».
Спілкувались з учасниками з приводу проблем доступу до інформації адвокати та досвідчені спікери – кандидат юридичних наук Андрій Бражник та асистент кафедри кафедри кримінального та адміністративного права і процесу ПЮІ Олексій Любченко.
Першу частину тренінгу відкрив Андрій Бражник, як спеціаліст у галузі кримінального права, спікер побудував свій виступ навколо проблематики доступу до інформації адвокатами з точки зору кримінального процесу. Учасники мали можливість дізнатись про актуальні особливості реалізації адвокатами свого права доступу до інформації. Також адвокат навів приклади процесуальних документів, які можуть знадобитись практикуючим юристам при безпосередньому здійсненні професійної діяльності.
Продовжив тему доступу до інформації практикуючий юрист, конституціоналіст Олексій Любченко. Під час свого виступу адвокат повідомив саме про конституційні засади доступу до інформації, приділив увагу інформації з обмеженим доступом та детально розібрав проблеми, з якими стикаються адвокати при надісланні адвокатського запиту і розповів, як діяти у випадку безпідставної відмови у відповіді на запит. Додатково у межах спілкування спікер провів інтерактив з учасниками, спрямований на виявлення та виправлення недоліків при складанні адвокатського запиту.
Активні дискусії та обговорення вийшли за часові рамки програми і суботній захід продовжили майже на годину, тим самим посиливши атмосферу співпраці та жаги до отримання практичних знань. Дякуємо усім присутнім учасникам за жваву участь у заході.
Тренінг «Реалізація адвокатами права на доступ до інформації» став екватором сертифікаційної програми Полтавського юридичного інституту. Попереду ще два тижні практичних семінарів, кожен, хто не встиг зареєструватись, але хоче долучитись, все ще може приєднатись до практикуму, попередньо зв`язавшись з контактною особою проекту Олексієм Любченко за номером телефону 050-527-52-52.
