19 квітня 2018 року в Полтавському юридичному інституті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого відбувся «круглий стіл», організований кафедрою кримінального та адміністративного права і процесу, за темою «Слідчі дії у житлі чи іншому володінні особи: проблеми правозастосування». Проведення навесні такого науково-практичного заходу подібного формату у Полтавському юридичному інституті стало вже доброю традицією.
У заході взяли участь науковці та юристи-практики з Полтави та Харкова. Зокрема, директор Полтавського юридичного інституту, д.ю.н., проф., академік НАПрН України Н. О. Гуторова, заступник директора з навчальної та наукової роботи, к.ю.н., доц. О. М. Лемешко, завідувач кафедри кримінального та адміністративного права і процессу, д.ю.н., доц. І. А. Тітко, доцент кафедри, к.ю.н. О. С. Шевчик, асистент кафедри О. А. Панасюк, асистент кафедри, к.ю.н. А. Ю. Гнатюк та інші члени кафедри кримінального та адміністративного права і процесу та інших кафедр Полтавського юридичного інституту.
З вітальним словом до присутніх виступили директор Полтавського юридичного інституту, д.ю.н., проф., академік НАПрН України Н. О. Гуторова та завідувач кафедри кримінального та адміністративного права і процесу, д.ю.н., доц. І. А. Тітко.
Так, відкриваючи захід, проф. Н. О. Гуторова акцентувала увагу присутніх на необхідності дотримання розумного й справедливого балансу інтересів під час здійснення слідчих дій у житлі чи іншому володінні особи в кримінальному провадженні, оскільки, з одного боку – їх проведення суттєвим чином обмежує конституційні права й основоположні свободи людини та громадянина, права й законні інтереси юридичних осіб, а з іншого – результати цих дій дають можливість здійснювати розкриття та ефективне розслідування тяжких і особливо тяжких злочинів, таким чином захищаючи інтереси всього суспільства та держави від протиправних посягань.
І. А. Тітко наголосив на важливості та актуальності заявленої проблематики, оскільки проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні завжди передбачає можливість застосування легального примусу, що безпосередньо пов’язано із можливістю обмежень конституційних прав і свобод людини й громадянина. Особливо це стосується тих випадків, коли вказані процесуальні дії проводяться у житлі чи іншому володінні особи. Надзвичайно висока правообмежувальна діяльність органів досудового розслідування та суду безумовно пов’язана із ризиками порушень основоположних прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження та інших осіб, що залучаються до сфери кримінального провадження. І правозастосовна практика, на жаль, підтверджує цю тезу.
Харківську школу процесуалістів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого представляли: завідувач кафедри кримінального процесу, д.ю.н., проф., член-кореспондент НАПрН України О. В. Капліна; завідувач кафедри кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності д.ю.н., проф., член-кореспондент НАПрН України О. Г. Шило; д.ю.н., проф. кафедри кримінального процесу , В. М. Трофименко; завідувач вiддiлу кримiнального процесу та судоустрою Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, доцент Н. В. Глинська; доцент кафедри кримінального процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого к.ю.н., доц. О. І. Тищенко; доцент кафедри кримінального процесу к.ю.н., доц. А. Р. Туманянц; асистенти кафедри кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності: к.ю.н. О. В. Верхогляд-Герасименко, к.ю.н. А. В. Панова, к.ю.н. О. І. Резнікова, І. В. Вегера-Іжевська.
Участь у круглому столі взяли також фахівці-практики, зокрема: О.С. Калько – суддя Київського районного суду м. Полтави; О.І. Шевська– суддя Октябрського районного суду м. Полтави, слідчий суддя, кандидат наук з державного управління; І.В. Гонжак – голова дисциплінарної палати Ради адвокатів Полтавської області; Н.О. Лець – заступник начальника управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області; В.В. Спірідонов – начальник відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, підтриманням державного обвинувачення та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності прокуратури Полтавської області; О.В. Дударев – старший слідчий в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області; Я.О. Тализіна – прокурор Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області; Г.М. Фелоненко – адвокат, директор Адвокатського бюро «Фелоненко&Партнери»; І. Є. Шеховцов – адвокат, голова адвокатського агентства «Вердикт».
Участь у заході взяли також співробітники Полтавського НДЕКЦ МВС України: О.В. Сахненко – заступник директора НДЕКЦ, зав. відділу криміналістичних видів досліджень; А.М. Костенко – зав. відділу досліджень у сфері інформаційних технологій; А.С. Левченко – головний судовий експерт сектору досліджень зброї відділу криміналістичних видів досліджень Полтавського НДЕКЦ МВС України; О.О. Бабенко – головний судовий експерт відділу досліджень у сфері інформаційних технологій; А.С. Мокляк – головний судовий експерт сектору дактилоскопічних видів досліджень та обліків відділу криміналістичних видів досліджень.
Не менш важливою аудиторією круглого столу були студенти Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
Виступи учасників заходу були присвячені проблемним питанням процесуального порядку проведення та використання результатів слідчих дій у житлі чи іншому володінні особи у кримінальному провадженні працівниками правоохоронних органів, проблемам правореалізації надання дозволів на проведення слідчих дій у житлі чи іншому володінні особи в діяльності слідчих суддів, використання результатів вказаних слідчих дій при розгляді кримінального провадження судами першої інстанції, питанням, які зумовлені специфікою вказаних заходів процесуального примусу та виникають при наданні правової допомоги у зв’язку з їх проведенням та використанням результатів захисником, адвокатом особи, щодо якої або майна якої здійснюються певні процесуальні дії; спірним аспектам здійснення судового контролю при проведенні слідчих дій у житлі чи іншому володінні особи; проблемам обґрунтованості проникнення до житла в контексті дотримання принципу пропорцiйностi; практичним аспектам проникнення до житла без ухвали слідчого судді; проблемним питанням отримання доказів шляхом проведення слідчих дій в «іншому володінні» (наприклад, транспортному засобі) та при затриманні особи до початку кримінального провадження; окремим проблемам фіксування проведення слідчих дій в житлі та іншому володінні, а також технічного аспекту застосування фіксації при проведенні слідчих дій у житлі чи іншому володінні особи; національним реаліям проведенню обшуку в адвоката, у порівнянні з практикою ЄСПЛ стосовно цього питання; проведенню слідчого експерименту в житлі чи іншому володінні; проблемним питанням ідентифікації предметів під час обшуку та ін.
Прикметною особливістю круглого столу стала участь у ньому представників як академічної спільноти, так і широкого кола провідних практиків. Цікавими були не лише доповіді, а й подальше обговорення гострих питань царини кримінального процесуального права. Учасники заходу жваво обмінювалися думками, ідеями, викладали своє бачення означеної проблематики виходячи з тих позицій, які вони відстоюють на практиці, або у своїй науковій діяльності. Диспути між суб’єктами (захисник (адвокат), слідчий, прокурор, суд (слідчий суддя)), що на практиці мають протилежні інтереси й мету в кримінальному провадженні, були надзвичайно пізнавальними, ґрунтовними і мали важливе значення як для науковців, так і самих практиків. Попри досить гострі дискусії, з приводу окремих проблемних питань, учасники наукового заходу в переважній більшості випадків приходили до «спільного знаменника» у визначенні шляхів можливих вирішень вказаних проблем теорії та правозастосування.
Підбиваючи підсумки «круглого столу», гості й організатори відзначили унікальність проведеного заходу, який зміг об’єднати провідних українських фахівців та практиків, став майданчиком для обговорення злободенних питань кримінального процесуального права і дав можливість, з одного боку, «почути» один одного сторонам у кримінальному процесі, а з іншого – академічне співтовариство мало можливість поділитися своїми напрацюваннями і в той же час отримати нову інформацію для подальшої наукової діяльності.
Доповнювало формат проведеного наукового заходу присутність в ньому студентської молоді. Для майбутніх правників, які, можливо, стануть суддями, прокурорами, слідчими, адвокатами, було надзвичайно цінним взяти участь у круглому столі не лише з точки зору отримання знань та можливості поспілкуватися з провідними науковцями й практиками, але й для того, щоб зрозуміти, що право – це жива матерія, за чистоту, справедливість і гуманність якої слід боротися щодня. Наостанок круглого столу всі учасники високо оцінили його проведення і відзначили вкрай важливу необхідність організації подібних спільних науково-практичних засідань і зустрічей, та висловили побажання й навіть окреслили певні тематичні напрямки для подальших наукових пошуків, дискусій і сфер можливої майбутньої співпраці.
